Як правильно впровадити KYC та AML у 2025 році: практичний гайд для комплаєнс-команд

Сьогодні люди проводять в інтернеті більше часу, ніж будь-коли раніше. За оцінками, у середньому людина проводить онлайн майже чверть свого життя, а 31% дорослих у США кажуть, що перебувають в інтернеті практично постійно.

За прогнозами Statista, світові продажі в електронній комерції перевищать $6,5 трильйонів у 2025 році та зростуть до $8,09 трильйонів до 2028 року.

Ця цифрова трансформація змінює наше повсякденне життя - від способу спілкування та ведення бізнесу до банкінгу, покупок і навіть контролю за здоров’ям. Разом із розвитком цифрових сервісів зростає і активність кіберзлочинців. Очікується, що до кінця 2025 року збитки від кіберзлочинності у світі сягнуть $10,5 трильйонів щороку. Це створює серйозні ризики для бізнесу, економіки та безпеки користувачів.

Саме тому для компаній, що працюють онлайн, впровадження сучасних практик KYC (Know Your Customer) стає не просто вимогою регуляторів, а критично важливим елементом захисту бізнесу.

Що таке KYC

KYC (Know Your Customer) - це ключова складова фінансового комплаєнсу в цифрову епоху. Спочатку ці процедури були створені для боротьби з відмиванням коштів і крадіжкою особистості, але сьогодні їх використовують значно ширше.

KYC застосовується у фінтех-компаніях, криптоплатформах, e-commerce, сервісах гіг-економіки та фактично в будь-якому бізнесі, де користувачі проходять онлайн-реєстрацію або віддалений онбординг.

Основна мета KYC - підтвердити, що клієнт дійсно є тією особою, за яку себе видає. Це відбувається як під час реєстрації, так і протягом усього періоду взаємодії з компанією. Для цього бізнес збирає, перевіряє та періодично аналізує дані користувача, щоб відповідати актуальним регуляторним вимогам.

У 2025 році ефективний KYC - це вже значно більше, ніж проста перевірка документів. Сучасні рішення поєднують біометричну верифікацію, динамічну оцінку ризиків та аналіз поведінкових патернів за допомогою штучного інтелекту. Це допомагає компаніям швидше перевіряти клієнтів, запобігати шахрайству та уникати регуляторних штрафів.

Що зазвичай входить до комплексного процесу KYC

• Перевірка особи (Identity Verification): Збір і перевірка документів, що посвідчують особу (паспорт, ID-картка, водійське посвідчення). Часто використовується OCR (оптичне розпізнавання тексту) для автоматичного зчитування даних, а також технологія face match для порівняння фото в документі з обличчям користувача.
• Liveness Detection: Підтверджує, що перед камерою знаходиться реальна людина, а не фотографія, відео або deepfake. Identomat підтримує пасивну, активну та адаптивну перевірку “живості”, що дозволяє обирати оптимальний метод залежно від рівня ризику та сценарію використання.
• Підтвердження адреси: Використання рахунків за комунальні послуги, банківських виписок або геолокаційних даних для підтвердження адреси проживання.
• Перевірка телефону та email: Допомагає підтвердити достовірність контактної інформації користувача, запобігти шахрайству та перевірити його цифрову присутність.
• Перевірка за списками спостереження: Перевірка користувачів у реальному часі за списками PEP (політично значущих осіб) та міжнародними санкційними списками.
• Постійний моніторинг: Аналіз поведінки користувачів для виявлення підозрілих дій, наприклад входу з юрисдикцій підвищеного ризику або нетипових транзакцій.

KYC - це не статичний процес. Це безперервна система управління ризиками. Те, що починається з базової перевірки особи, з часом має перетворюватися на адаптивну систему, здатну запускати поглиблену перевірку (Enhanced Due Diligence, EDD), якщо поведінка користувача або його профіль потребують додаткової уваги.

Сьогодні KYC - це вже не просто регуляторна вимога. У 2025 році він стає конкурентною перевагою. Компанії, які органічно інтегрують комплаєнс у користувацький досвід, досягають кращих результатів, ніж ті, що сприймають його лише як формальність на бекенді. Грамотно реалізований KYC підвищує конверсію, прискорює онбординг і допомагає суттєво зменшити втрати від шахрайства.

Як впровадити KYC крок за кроком

Впровадження сучасного процесу KYC у 2025 році це не просто збір документів, що посвідчують особу. Йдеться про створення безперебійного, безпечного та відповідного до вимог законодавства процесу перевірки особи, який відповідає як галузевим регуляціям, так і очікуванням користувачів. Нижче наведено структурований огляд повного життєвого циклу KYC, включаючи інструменти, логіку роботи та контрольні точки відповідності.

Крок 1: Збір інформації (введення персональних даних)

На самому початку процесу онбордингу система повинна зібрати персональні дані користувача (PII - персонально ідентифіковану інформацію). Зазвичай це включає:

• Повне ім’я
• Дата народження
• Громадянство
• Адреса проживання
• Документ, виданий державою, що посвідчує особу (паспорт, водійське посвідчення або національна ID-картка)

Щоб зменшити кількість помилок і спростити процес для користувачів, провідні компанії інтегрують зчитування документів на основі OCR безпосередньо в процес реєстрації. Це дозволяє користувачам завантажити фотографію свого документа, що посвідчує особу, після чого система автоматично зчитує та витягує з нього необхідні дані.

Крок 3: Перевірка адреси та віку

У деяких галузях, зокрема в гемблінгу, фінансових послугах та електронній комерції, потрібна сувора перевірка адреси проживання та віку користувача. Зазвичай це включає:

• Завантаження підтвердження адреси (наприклад, банківської виписки або рахунку за комунальні послуги)
• Використання метаданих, таких як геолокація IP-адреси, для перевірки в режимі реального часу
• Витягування та перехресну перевірку дати народження

Найбільша складність на цьому етапі - уникнути помилкових відмов через різні формати документів, мову або шум/низьку якість зображення. Найнадійнішими є рішення, що поєднують перевірку справжності документів та виявлення підробок.

Крок 4: Оцінка ризику (логіка CDD та EDD)

Після підтвердження особи наступним етапом є оцінка рівня ризику користувача. Більшість компаній використовують дворівневу модель перевірки:

• CDD (Customer Due Diligence - базова перевірка клієнта): включає стандартний скринінг за санкційними списками, списками спостереження та перевірку на належність до політично значущих осіб (PEP).
• EDD (Enhanced Due Diligence - розширена перевірка): застосовується до користувачів із підвищеним рівнем ризику (наприклад, трейдерів криптовалюти або користувачів з офшорних юрисдикцій). Така перевірка може включати детальний аналіз джерел походження коштів, фінансової поведінки та пов’язаних осіб чи організацій.

Оцінка ризику зазвичай формується алгоритмічно на основі поведінкових моделей та даних із зовнішніх баз. Отриманий ризиковий бал визначає подальшу дію системи: автоматичне схвалення користувача, передача на ручну перевірку або відхилення.

Крок 5: Фінальне схвалення та постійний моніторинг

Якщо користувач успішно проходить перевірку та його рівень ризику нижчий за встановлений поріг, обліковий запис може бути схвалений. Проте процес KYC не завершується на етапі реєстрації. Щоб залишатися відповідними вимогам AML (протидія відмиванню коштів), необхідно:

• Відстежувати підозрілу активність або потенційні ризикові сигнали
• Регулярно повторно перевіряти користувачів за санкційними списками та іншими базами
• Запускати повторну верифікацію, якщо профіль ризику користувача змінюється

Такі системи, як Identomat, пропонують інструменти оркестрації KYC, які дозволяють автоматизувати весь цей процес без створення зайвих перешкод для добросовісних користувачів.

Підсумковий чек-лист для впровадження KYC

• Збір даних: Збір ID, PII, PoA Форма, OCR, метадані
• Верифікація: Порівняння обличчя, перевірка «живості» Біометрія, AI-детекція
• Валідація: Перевірка віку/адреси Сканування PoA + звірка IP
• Оцінка ризику: Скринінг CDD/EDD База PEP + санкцій
• Моніторинг: Повторна верифікація Моніторинг транзакцій, тригери

KYC-анкета

У межах процесу впровадження KYC організації часто просять клієнтів заповнити стандартизовану анкету. Цей етап є важливим для збору ключових персональних і фінансових даних, які допомагають підтвердити особу, оцінити ризики та забезпечити відповідність регуляторним вимогам. Незалежно від того, чи йдеться про простий онбординг або розширену перевірку (EDD), ці запитання формують основу профілю клієнта.

Деякі поширені запитання в KYC-анкетах включають:

• Яке ваше повне ім’я?
• Яка ваша дата народження?
• Яка ваша професія?
• Яка ваша адреса проживання?
• Яке ваше громадянство?
• Які ваші контактні дані (номер телефону та електронна пошта)?
• Яке ваше джерело доходу?
• Який ваш чистий капітал?
• Яка мета відкриття вашого рахунку?
• Яку активність ви очікуєте на своєму рахунку?
• Чи є ви політично значущою особою (PEP)?
• Чи є ви податковим резидентом будь-якої іншої країни?
• Чи маєте ви існуючі відносини з іншими фінансовими установами?
• Чи були ви коли-небудь засуджені за злочин або залучені до незаконної діяльності?
• Чи маєте ви будь-які відомі зв’язки з особами або організаціями, пов’язаними з кримінальною або терористичною діяльністю?

Традиційно під час проведення EDD клієнт взаємодіяв із живими агентами. Проте рішення Identomat ефективно працює як на вебплатформах, так і на мобільних пристроях, дозволяючи користувачам самостійно вводити дані та автоматично їх фіксувати.

Що таке AML

Для деяких галузей регулювання це не просто рекомендація, а обов’язкова вимога. Розширена перевірка клієнта (EDD) допомагає компаніям дотримуватися законів і нормативних актів, спрямованих на запобігання відмиванню коштів та іншим фінансовим злочинам. Це забезпечує розуміння фінансовою установою справжньої особи своїх клієнтів і характеру їхніх фінансових операцій.

Компанії повинні виконувати додаткові кроки у процесі перевірки, щоб переконатися, що заявник не внесений до урядових санкційних списків, списків політично значущих осіб (PEP) або списків осіб, пов’язаних із терористичною діяльністю.

Мета процедур KYC та AML

Мета KYC - перевірити особу фізичних та юридичних осіб, які користуються фінансовими послугами, щоб виявити та мінімізувати потенційні ризики. Це допомагає фінансовим установам встановлювати особу користувачів і переконуватися, що вони не створюють ризиків, пов’язаних із фінансовими злочинами, відмиванням коштів або шахрайством.

KYC сприяє формуванню довіри та репутації організацій, а також гарантує, що їхні платформи є безпечними та надійними. Крім того, ці процедури є частиною національних і міжнародних регуляторних вимог, яких компанії повинні дотримуватися, щоб уникнути значних штрафів і санкцій.

Коли починаються KYC та AML

Незалежно від того, чи ви компанія, яка працює над удосконаленням систем перевірки особи, чи користувач, який намагається отримати доступ до сервісу, важливо розуміти, що саме на цьому початковому етапі особа користувача перевіряється, оцінюється та підтверджується за допомогою двох ключових механізмів: KYC (Know Your Customer) та регуляцій AML (Anti-Money Laundering).

Процес KYC зазвичай починається тоді, коли новий клієнт намагається відкрити рахунок. Ваша AML-система є важливою частиною захисту як клієнтів, так і самого бізнесу.

Клієнта попросять надати підтвердження персональних даних, таких як ім’я, адреса та документ, виданий державою, що посвідчує особу. Після цього установа використовує цю інформацію для перевірки особи клієнта. Це може включати перевірку державних баз даних, кредитних звітів або інших джерел інформації.

Окрім підтвердження особи клієнта, установа також проводить оцінку ризику, щоб визначити рівень ризику, пов’язаного з обліковим записом клієнта. Це може включати аналіз фінансових транзакцій клієнта, оцінку країни його походження або пошук ознак, які можуть свідчити про підвищений ризик шахрайства чи відмивання коштів.

Після завершення процесу KYC установа продовжує моніторинг рахунку клієнта для виявлення підозрілої активності. Якщо виявляються незвичайні транзакції або поведінкові патерни, установа може вжити додаткових заходів для розслідування та зменшення ризиків, зокрема провести повну перевірку особи (identity proofing).

Identity proofing та безпека

Identity proofing - це процес надання достатньої інформації (наприклад, історії ідентифікації, облікових даних або документів) для підтвердження особи. Хоча біометричні технології підвищують рівень безпеки, вони можуть бути вразливими до спуфінг-атак, коли шахрайські біометричні дані намагаються обманути систему. До таких методів належать використання 3D-масок, друкованих або вигнутих масок, силіконових чи паперових масок, відеоаватарів CrazyTalk або попередньо записаних відео реальних людей.

Хоча належна перевірка клієнтів (due diligence) є обов’язковою вимогою для багатьох галузей, KYC також є важливою бізнес-практикою.

За даними Reuters, 85% компаній, які мали негативний клієнтський досвід під час KYC-перевірки, втратили близько 12% своїх клієнтів, які змінили банк. Онбординг клієнтів - складний процес, і KYC допомагає зробити його ефективнішим як для бізнесу, так і для клієнтів.

Перевірка джерел інформації дозволяє компаніям приймати більш обґрунтовані рішення та краще формувати свої інвестиційні стратегії. Впроваджуючи рішення KYC, компанії можуть розширювати свою міжнародну мережу та забезпечувати кращий захист даних клієнтів.

Завдяки ретельній перевірці особи клієнтів та оцінці ризиків, пов’язаних із їхніми рахунками, KYC є ефективним підходом для захисту бізнесу та його клієнтів, запобігання шахрайству й протидії корупції.

Як рішення Identomat запобігає відмиванню коштів і спрощує комплаєнс

Наше KYC/AML-рішення дозволяє фінансовим установам перевіряти особу своїх клієнтів або потенційних користувачів. Воно передбачає збір інформації про людину - наприклад, її ім’я, адресу та ідентифікаційні документи - і перевірку цих даних, щоб переконатися, що клієнт справді є тим, за кого себе видає.

KYC відіграє ключову роль у запобіганні відмиванню коштів, оскільки допомагає фінансовим установам визначати та оцінювати ризики, пов’язані з їхніми клієнтами. Перевіряючи клієнтів і розуміючи їхню фінансову діяльність, організації можуть виявляти підозрілі або нетипові транзакції, які можуть свідчити про відмивання коштів.

Завдяки KYC установи можуть фіксувати ризикові сигнали, перевіряти джерело походження коштів і визначати, чи є транзакція легітимною або підозрілою.